- ювелір
- [йувеил’і/р]
-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ювелір
Смотреть что такое "ювелір" в других словарях:
ювелір — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ювелір — а, ч. 1) Майстер, що виготовляє художні вироби, прикраси і т. ін. з коштовних металів і каміння. 2) Торговець, продавець ювелірних виробів … Український тлумачний словник
ювелірний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ювелірність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
ювелірно-годинниковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
ювелірство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
ювелірний — а, е. 1) Пов язаний з художніми виробами, прикрасами і т. ін. з коштовних металів і каміння, з їх виготовленням і продажем. Ювелірний камінь. 2) перен. Ретельно продуманий або майстерно оброблений до найдрібніших деталей; старанно, тонко… … Український тлумачний словник
ювелірність — ності, ж. Абстр. ім. до ювелірний 2) … Український тлумачний словник
ювелірно — Присл. до ювелірний 2) … Український тлумачний словник
ювелірство — а, с. Ювелірне виробництво … Український тлумачний словник
ювеліт — у, ч. Пластична маса, яку застосовують для виготовлення виробів, що імітують ріг, черепаху, янтар … Український тлумачний словник
